У багатьох антропологів сформувалася думка, що промислова революція змістила природний ритм людини традиційного суспільства, яка дихала природними ритмами, і змінила його на ритм штучний і машинний, який і породив нинішню метушню і поспіх жителів мегаполісів, що породжують стреси і невдоволення собою і своїм життям.
Від себе додам, що поширення офісної роботи та цифровізація зробили цей ритм ще шаленішим, стираючи взагалі грані між роботою і відпочинком і, по суті, позбавляючи людину останнього.
Цілковито погоджуючись з цією думкою, вирішив екстраполювати цю концепцію на своє власне життя. І дійшов цікавих висновків.)
За основною своєю діяльністю я викладач ліцею. І моя робота носить циклічний характер, який чітко співвідноситься з порами року. Чітка послідовність занять та тем, які кожного тижня і місяця, з відповідними до сучасності варіаціями првторюються з року в рік, тільки вже з новими учнями. В одні й тіж самі пори року настають канікули, і з неминучістю фатуму влітку приходить відпустка. Жодної гонитви за тисячами тон заліза чи цементу, чи тисячами вироблених деталей, як на промисловому підриємсті. Жодних "палаючих" проектів чи дедлайнів, як в офісних працівників. Все природнно, плавно, і в свій час. Ні швидше, ні повільніше.
У вільний від роботи час я займаюся садівництвом і городництвом. Тут зв'язок з природніми ритмами взагалі більш ніж очевидний. Підготовка до весняних робіт, висадка рослин, догляд і поливка, і зрештою, збір врожаю відбувається відповідно до пір року, з відповідними поправками на певні погодні флуктуації. І тут теж нічого ні прискорити, ні вповільнити не можливо. Всьому свій час. І наступного року цикл повторюється.
Йдемо далі. Я є християнином, може недостатньо ревним, і точно не зразковим)) Втім, намагаюся не пропускати недільних Літургій. І в житті парафії теж Свята відбуваються в чітко визначені терміни, мають властиве їм сакральне значення, своє незмінне місце і послідовність в річному календарі. І кожного року цикл Свят і Літургій повторюється.
І, зрештою, у зовсім вільний час, я займаюся філософією. Просто так. Не з метою заробити грошей, зробити кар'єру чи здобути владу. А просто для власного задоволення і розвитку. І тут уже точно не може бути жодного поспіху і дедлайнів)))
Мій час циклічний, з "вічним поверненням", зі смакуванням миттєвостей, з увагою до деталей, зі всотуванням сенсів і рефлексією подій. Я не женуся за планом, кількістю, і сумами на рахунках. А просто живу.
Живу відповідно до сезонів і природних ритмів, дихаючи природою, відчуваючи Всесвіт, у гармонії з оточуючим світом і власною сутністю. Щаливим життям людини традиційного середньовічного суспільства.
Напевно з цього й випливає мій Світогляд людини традиційного суспільства. Яка з іронічною посмішкою спостерігає за безглуздими конвульсіями сучасного світу, який з космічними швидкостями несеться невідомо куди. А головне - навіщо? Втрачаючи в цій гонці себе, свою душу і людську сутність.
24.05.2025
Немає коментарів:
Дописати коментар