Коли в нашому суспільстві говорять про необхідність ідеологічних партій чи навіть якоїсь державної ідеології, розумієш, що уроки ХХ століття пройшли мимо цих "ідеологів". Позаяк ідеологія формує уявлення людини про себе, оточуючий світ, суспільство та умови існування в ньому, то вона ж детермінує певні соціальні ролі, змушує особистість грати у соціальні ігри та позбавляє критичного мислення. Будучи протилежністю логічного та філософського осмислення історичної та соціальної реальності, вона перетворює людей на бездумних учасників ідеологічних спектаклів, редукуючи особистість то соціальної функції, яку та виконує. Внаслідок цього виникає сконструйована ідеологією "нова людина", свідомість якої перебуває поза критеріями етики та гуманності, використовуючи як мірило правильності своїх дій їхню відповідність ідеологічним догматам та партійним прапорам.
Повернення особистості до своєї справжньої сутності, усвідомлення реального стану речей та прийняття відповідальності як за себе, та і за суспільство можливе лише за умови звільнення від будь-яких форм ідеології. Для того, аби реально змінити суспільство та свою роль в ньому, людина має постійно критично мислити, не задовольнятися ілюзорними ідеологічними конструктами, чітко розуміти справжнє підгрунтя як власних дій, так і дій інших суб`єктів у суспільному просторі.Все інше - лише чергова спроба замінити ілюзіями реальність та імітацією і симулякрами - реальне життя
