четвер, 22 січня 2026 р.

(ПОЗА)ПАРТІЙНЕ

20.... рік. Зима…

Братство тимчасово залягло на дно. Mistik теж.

Дно було доволі комфортним. Втім, творча жага (або жага руйнування, що згідно з Фройдом і Корчинським, одне й теж), несамовито «тіло рвала до бою». Тож за відсутності іншого застосування своїй енергії я, відповідно до троцькістської тактики ентризму, долучився до діяльності однієї широко відомої в дуже вузьких колах політичної партії (виключно з метою поширення ідей Братства, для чого ж ще).

Я сидів в піцерії і роздивлявся вулицю через широкі вікна. Сніжило. Вітерець вимальовував химерні візерунки з пролітаючих сніжинок, які миттєво ж і розвіював. Я відсьорбнув пива і поглянув на годинник. Товариш по партії, який сидів напроти, теж сьорбав пиво. З хвилини на хвилину мав зайти знайомий для цього товариша барига, який цікавився партією. Бариги в партії мене не цікавили. Втім, і партія не дуже цікавила, тому я й сидів зараз тут.

За вікном припаркувався Х 5-й. З нього вийшов придуркуватого вигляду хлопака, який підозріло озирався на всі боки. «Він» - тихо сказав товариш. Хлопака зайшов до піцерії і, побачивши товариша, засяяв голлівудською посмішкою, від чого його вигляд став ще придуркуватішим.

Барига сів напроти мене і представився – «Іван». Він носив два товстелезних золотих ланцюжки, один на руці, інший на шиї, і я миттєво прикинув, скільки за них можна було б виручити, якщо реквізувати в ім`я майбутньої християнської революції. Рука мимоволі лягла на травмат в кишені. Втім, барига виглядав наскільки жалюгідно, що травмат тут був явно зайвий.

Перше, про що він запитав, по-змовницькому підмигуючи – «скільки?». Я вдав, що не зрозумів, про що йде мова. Тоді він натякнув, що готовий надати своє приміщення та кілька відморозків для силових акцій в інтересах партії. Відморозків у мене вистачало й без нього. І дивлячись на нього, я розумів, що його відморозки згодяться лише для шкільної дискотеки. Втім, гроші мене теж не цікавили.

Розповідати баризі про те, що нашою метою є пощирення впливу Святого Духу та захист прав Божої Матері було марно. Принаймні тут. В лісі під Орлівщиною він, напевно, з більшою цікавістю послухав би мою проповідь. Особливо якби крім доброго слова в якості аргумента був би пістолет. Втім, заклад і значна кількість свідків спонукали мене залишити цей варіант на майбутнє.

Барига намагався зацікавити мене якимись «секретними даними» про діяльність місцевого мера, які запросто міг би нагуглити школяр сьомого класу у смартфоні, а я прикидував, скільки тротилу потрібно було б, аби відправити його Х 5-й на небеса. Класова ненависть сильна річ. Можливо, сильніша за кохання.

Втім, партійні очільники були зацікавлені в баризі. Чи, можливо, в його грошах, зв`язках і певних мутках у цьому місті. Товариш теж був зацікавлений в ньому, вибудовуючи складну павутину інтриг. Я був зацікавлений в Царстві Небесному, тому розмова не склалася. Засмучений барига, допивши пиво, вийшов з піцерії. Я через деякий час вийшов з партії.

27.08.2023

Немає коментарів:

Дописати коментар

ДО СУСПІЛЬСТВА МАЙБУТНЬОГО. 07. ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГУ.

Нас більше не введуть в оману, говорячи, що все гаразд, коли ми знаємо, що це не так. Хоча глобальний капіталізм споживає всі ресурси для ро...