НА ПЕРЕПУТТІ

Ініціативи з постановкою на військовий облік жінок та заборона їм на виїзд за кордон, крайнощі мобілізації, ініціативи щодо конфіскації майна тих, хто виїхав, добре корелюють з цифрами довіри/недовіри до різних органів влади, опублікованих КМІС. Фактично це означає крах системи влади в Україні.

Бідним невигідне існування таких суспільних відносин, тому що бідних буквально змушують помирати на фронті за Систему, яка 32 роки витирала ними підлогу, грабувала, знущалася і позбавляла їх майбутнього, тоді як багаті відкупляються.

Ресурсним людям (багатим) невигідна така система стосунків, тому що їх безпардонно обдирають і збираються доїти ще більше. Причому все це робиться максимально корупційним та неефективним способом.

Навіть Сталін розумів, що якщо закручувати політичні гайки, то треба попускати економічні («була справа, і ціни знижували»), а якщо закручуєш економічні, треба давати політичні поблажки (відновлення патріархії).

Якщо ж ти вимагаєш від народу жертв, то треба йти назустріч народу у всьому, що можна (а не лише назвати його братами і сестрами).

Найкраща ж допомога країні та народу - проведення адекватної політики, зовнішньої та внутрішньої.

Наша Система не просто не адекватна існуючим викликам, кожен із яких здатний нас усіх поховати. Вона крутить усі гайки відразу - і максимально бездумним чином.

Це означає, що до зриву різьби залишилося небагато, і першими збунтуються, швидше за все, жінки (а це страшна сила).

Система, що склалася, призвела до того, що все більша кількість українців парадоксальним чином все менше зацікавлена в успіхах на фронті - тому, що Система зробила так, що успіхи на фронті означають консервацію цієї влади, а разом з нею і - системи в цілому. Ось так ціла країна закінчує життя самогубством у прямому ефірі онлайн.

І єдине, що країні залишається, якщо вона хоче жити – радикально змінити Систему. Інакше вона потягне всіх у смерть - і системних, і позасистемних, і антисистемних.

Усіх нас, скопом.

30.12.2023