Грузії надали статус кандидата до вступу в ЄС. Це при всьому тому, що там в ЄС діється. Не треба плутати порядок речей з безладдям у голові.
Євробюрократія на тлі системи конфліктів, в якій вона опинилася, вирішила підтримати саму себе. Це ніби якби в 1987 р. Монголія отримала кандидатство на членство в СРСР.
Саме існування ЄС як структури, здатної продукувати цивілізаційні рішення, викликає після 24.02.22 року … скажемо так, сумніви.
Якби з нами почали переговори 2000-го року, і років за 15 домовилися, то можливо, нам вдалося б навіть отримати якийсь профіт з цього статусу. Після початку великої війни, та ще так, як вона йде – ні.
Ну і я просто передчуваю початок реальних переговорів – «хоч би» з питань агропродукції.
Загалом - повісили моркву перед носом в черговий раз і судячи з радісної істерії в соцмережах - вчасно.
Віра в «..допомогли тобі твої ляхи» незнищенна, а пошук пана, мабуть, не повинен перериватися ніколи – інакше система перестане функціонувати.
На цей раз - у пошук мертвого пана. Бо ЄС – мертвий інститут. Релікт минулої доби. Епохи Холодної війни – економічного її продовження.
Коли ЄС відмовився включати християнсько-демократичні принципи, якими надихалисч його батьки-засновники до своєї Конституції, він втратив внутрішній зміст і сенс існування.
З тих пір, це - пізній Радянський Союз, з доиінуючим класом партійної бюрократії, що паразитує на державних інституціях країн-членів, з втраченою метою і внутрішніми гравцями, мета яких - економічно побільше урвати від центру. Як, наприклад, Орбан.
Зверніть увагу - всі країни ЄС не працюють ні на яке спільне благо. Немає жодного великого проекту, який би захоплював всіх і надихав би всіх. Хоч би щось проривне. І близько немає нічого подібного. Усі діють за принципом: є Центр і його треба мати.
І все це – поки ще діє стара фінансова система. Як тільки її замінять (а це неминуче), ЄС швидко пройде ті ж самі процеси, які пройшов СРСР у 1990-91-х роках.
Все теж саме: ЄС не має відповіді на питання - навіщо існує ЄС? Поки що – за звичкою, і тому що є емісійний центр та банківська система під нього. Такою є природа інституту. Якщо інститут створено – він може діяти навіть з абсолютно порожнім змістом, за інерцією.
ЄС – це інститут Потсдамо-Ялтинської системи, яка закінчилася. Саме тому в Європі – правий поворот.
І ось нарешті ЄС дав нам милостивий дозвіл з ним поговорити. Нічому не вчить нас Будапештський меморандум.
У цьому всьому є лише одна хороша новина – якщо нас все ще розводять, значить, ми ще сильні.
Правда тут же виникає наступна проблема: сила то в нас є, а от розуму немає.
25.12.2023
Немає коментарів:
Дописати коментар