КОНСЕРВАТИЗМ: ПОВЕРНЕННЯ ДО ВИТОКІВ

«Консерватизм — це не чіпляння за те, що було вчора, а радше життя з тим, що завжди актуально». Антуан де Рівароль.

 Термін «консервативний» має багато рівнів значення. У повсякденній мові люди зараз використовують термін «консервативний» у позитивному сенсі як «зберігаючий» або у негативному у значенні «нудний» і «впертий». Однак це тлумачення терміну лише адекватно описує поняття «структурно консервативний». Структурний консерватизм — це базова установка, яка прагне зберегти домінуючий соціальний порядок і політично здобуті права. Таким чином, структурний консерватизм спрямований проти змін, навіть якщо вони могли б розвивати суспільство та змінювати його позитивно. Структурний консерватизм хоче зберегти те, що є,, тому що для нього кожна зміна означає зміну на гірше. У цьому сенсі навіть зелені чи соціалісти також можуть діяти структурно консервативно.

Другий же різновид консерватизму можна описати терміном "ціннісний консерватизм". За словами колишнього федерального канцлера Австрії Вольфганга Шюсселя, бути консервативним у цінностях означає наступне: «Якщо ви хочете зберегти те, що добре, ви повинні змінити деякі речі». Щоб зберегти те, що є хорошим у суспільстві, політичні та соціальні структури мають бути пристосовані до відповідних вимог часу, щоб люди могли отримати з цього користь. Але бути консервативним означає також дотримуватися вічних істин і заповідей (любов до ближнього, визнання Десяти заповідей) і захищати їх.

 На противагу ціннісному релятивізму консерватори вірять у певні принципи та істини, які потрібно захищати. Австрійський консервативний діяч Йозеф Прьолль запропонував нове тлумачення терміну «консерватор»: «Бути консервативним також означає створювати щось нове, що майбутні покоління вважатимуть заслуговуючим збереження. І тому інновації – це не загроза консерватизму, а передумова його існування». Схоже розуміння консерватизму стверджує і німецька християнська демократка та президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Він описує себе як «консервативна щодо цінностей, але не консервативна щодо структур».

 Консервативні цінності полягають в тому, що вона вірить у високу цінність сім'ї та в те, що діти завжди повинні бути бажаними у нормально функціонуючому суспільстві. Але вона не структурно консервативна, оскільки для Урсули фон дер Ляєн виховання дітей — це не виключно жіночий обов’язок, але піклування про дітей має також покладати на державні інституції (школи з повним перебуванням, догляд за дітьми протягом усього дня тощо) і батьків однакову відповідальність. Цей приклад яскраво демонструє різницю. Структурні консерватори іноді критикуватимуть образ сім’ї Урсули фон дер Ляєн як «новомодний», у той час як вони повинні визнати, що дотримання сімейних цінностей відповідає консервативном принципам. 

Термін «консервативний» не завжди є цілком точним і в інших аспектах. Наприклад, екологічний рух, що розвивався, мав досить консервативні риси. Виступати на захист природи та навколишнього середовища в ім’я збереження творіння слід розглядати як цілком консервативну позицію. 

«Коли слова втрачають значення, люди втрачають свободу». Цей афоризм китайського мислителя Конфуція точно описує, що сталося з терміном «консерватор». Ним зараз назвають все, чим ніхто не хоче бути: упертий, старомодний, немодний. У будь-якому випадку це слово зазвичай має негативний відтінок. Як могло до цього дійти? 

Після культурної революції 1968 року політичні ліві забезпечили мовний суверенітет у засобах масової інформації та оприлюднили думку, яка має на меті змусити політичних конкурентів замовкнути мовними табу. Навіть помірковані консервативні позиції зазнають заборон інквізиторською цензурою. 

Консерватизм стає все більш важливим, особливо в час прискорення та соціальних змін. Як політичне переконання, він покладає тягар виправдання на тих, хто хоче щось змінити, а не на тих, хто виступає за збереження певних установок і переконань. Консервативна думка наполягає на певних незаперечних переконаннях і істинах. Консерватори бачать прогрес як найкращий у творчому осмисленні минулого, а не в порушенні табу та створенні чогось нового. Не все нове автоматично стає хорошим і кращим за традиційне і звичне для нас.

 Таким чином, консервативні реформи спрямовані на покращення ефективності існуючої системи, а не на її подолання чи революцію в існуючій системі. Консервативне переконання полягає в тому, що люди завжди повинні керуватися певними етичними нормами та цінностями у своїй повсякденній діяльності.

01.02.2024