Як ви гадаєте, чому у Європи виходить будувати правові, демократичні держави з сильним громадянським суспільством, а в нас, скажімо так, не дуже? Є багато факторів, які впливають на процеси державотворення та розвитку громадянського суспільства, про кожен з яких можна писати окремий текст. Проте, оскільки я схиляюся до думки, що мислення і сприйняття світу первісне, а суспільна практика є похідною від нього, то власне, про сприйняття держави у свідомості, термінологію та семантику сьогодні і поговоримо.
В українській мові апарат управління країною називається "держава". Як ви гадаєте, від чого походить це слово? Від слова "держати", себто "тримати". Пам'ятаєте 90-ті і вислів, що таке то угрупування рекетирів "держить район"? Саме в цьому сенсі і від цього поняття і походить термін "держава". Себто певне угрупування "держить" територію, збираючи данину від населення і "захищаючи" країну від інших угрупувань. І наша історія останніх 30 років є яскравою ілюстрацією цієї тези, позаяк основною метою більшості політичних угрупувань, від комуністів до націоналістів, є не побудова громадянського суспільства і правової держави, а привести до влади "своїх".
Ідемо далі. Як буде держава російською? "Государство". Що ми чуємо в цьому слові? Правильно, "государь". Тобто вже в самому терміні відображається глибокий ментальний архетип держави як "государства", центром якого є "государь". Саме цей ментальний концепт послідовно реалізується протягом російської історії, як би при цьому не називався їхній "государь" - імператор, генеральний секретар чи президент.
А як же називається держава в основних європейських мовах? Англійською "State", французькою "État", німецькою "Staat", італійською "Stato", іспанською і португальською "Estado" і так далі. Навіть якщо ви не знаєте жодної з цих мов, ви можете звернути увагу, що всі ці терміни дуже між собою схожі і, ймовірно, мають спільне походження. Саме так і є.
Всі вони походять від латинського слова "Status", тобто "стан", в сенсі соціальної групи середньовічного суспільства, яких було три - духовенство, аристократія та решта населення, відомих як третій стан. І виникнення цих термінів якраз і відноситься до європейських революцій третього стану XVI - XVIII ст., під час яких і народилася правова держава та громадянське суспільство. І тому англомовне поняття "State", як і похідні від нього в інших європейських суспільствах, позначає не лише державний апарат управління, а й спільноту вільних і свідомих громадян, які самі творять свою державу шляхом укладання суспільного договору, заснованого на ідеї суспільного блага.
В такому "State" самі громадяни творять державу, визначають її форму, впивають на державну політику та обирають її керівників, які є не "надлюдьми" чи "обраними", а менеджерами, найнятими на певний термін виконувати управлінські функції в інтересах суспільства. Громадяни усвідомлюють, що їхня "State" є їхньою спільною справою, "Res Publica", і відповідно, свідомо приймають рішення і несуть за них відповідальність.
Таким чином, ми бачимо, що в основі тієї чи іншої моделі державності лежать не тільки, а можливо, і не стільки, видимі на поверхні економічні, політичні чи історичні фактори, а й більш глибокі паттерни колективної свідомості, виражені у відповідній політичній термінології. І без глибинних змін суспільної свідомості було б наївно сподіватися, що ми отримаємо сучасну правову державу реформами "правильного уряду" у випадку перемоги "нашої партії". Все це набагато довший і глибинніший процес, у якому немає простих і швидких рішень.
Слава Богу, останнім часом свідома частина українського суспільства відходить від руськомірної концепції "Государства". Проте реальні зміни настануть лише тоді є, коли в суспільній свідомості на зміну концепціі "Держави" прийде концепція "State". І завданням здорової і активної частини українського суспільства є працювати над цими змінами. При цьому усвідомлюючи, що швидкого результату не буде, і бути не може. Треба вчитися "грати вдовгу".
27.03.2025
Немає коментарів:
Дописати коментар