Мабуть найгрубіше узагальнення, яким іноді доводиться користуватися — Захід. Країни Європи та США, які поєднує цей парасольковий термін, мають низку принципових відмінностей. З них головним можна назвати ставлення до релігії.
Якщо в Штатах більше половини населення вважає, що релігія вкрай важлива в їхньому житті, то в ЄС так вважає лише кожен п'ятий.
Звичайно, йдеться про середню температуру по лікарні. У Євросоюзі оплотом віри залишаються Греція та Румунія — обидві православні та не дуже багаті, хоча румуни зараз дуже добре розвиваються. Але їхні 50-55% у США нікого не здивують, там більшість штатів показує схожі цифри.
Втім і Штати неоднорідні — у відомому своїми ліберальними звичаями Вермонті сильно віруючих лише третина, але на півдні християнство є головна скріпою з Алабамою на першому місці (аж 77%).
Проте навіть найліберальніші регіони США не зрівняються з «атеїстичною Північчю». У Скандинавії та інших північних країнах кількість людей, у житті яких релігія справді важлива, падає до 10-15%. Зустріти віруючого на вулиці там вже певна подія.
Причому рекордсмен навіть не країна з пулу скандинавського соціалізму, а Естонія — лише 6% віруючих. Можна було б скинути це на радянське минуле, але це буде невірним — у рф та Україні такі цифри будуть у 2-3 рази вищими, а в країнах Центральної Азії взагалі зашкалюють.
Тож естонський агностицизм має якесь своє коріння — можливо, суміш флегматичного менталітету та протестантства, куди менш організованого, ніж, наприклад, католицтво в сусідній Литві.
У будь-якому випадку, одне можна сказати точно — американці продовжують жити у світі, де християнські цінності означають значно більше, ніж просто ритуали. Про європейців такого вже не скажеш.
23.04.2023
Немає коментарів:
Дописати коментар