КРЕДО

 Моя позиція дуже проста. По-перше, я антидержавник. Тобто не в сенсі анархіст, а в тому, що я розумію антилюдяність будь-якої держави. Це було вже продемонстровано у серії локдаунів та обмежень громадян у правах під час недавніх карантинів у всьому світі. При цьому я розумію, що основна маса населення банально без держави сучасного типу (з паспортами, інститутом громадянства, соціалкою тощо) не виживе. Це як вирощені на фермі кролики чи бройлери. Вони поза цими фермами помруть дуже швидко.

По-друге, і як наслідок, я не фанат, не патріот і не націоналіст. Не тому, що це якась вимучена позиція. Я просто не не розумію цього. Для мене шаленіючі футбольні фанати, патріоти з палаючими очима, державники з перекошеними пиками та криками про "інтереси держави" і націоналісти... це просто не зовсім адекватні люди. Хоча, насправді, девіант тут я, бо їх більшість. А таких як я – статистична меншість (5-10%, не більше).

Я не розумію всіх цих "геніальних ідей" про те "як нам облаштувати Україну, Євросоюз, Всесвіт" (потрібне підкреслити). Будь-яку держінформацію я завжди сприймаю як дезінформацію. Будь-яку. Тому що це зойки з гучномовця на фермі. Хоча в аналітиці доводиться використовувати офіційні дані, але під збільшувальним склом, у рукавичках та з пінцетом.

По-третє, я за інтелектуальний, а не ідеологічний підхід до ключових проблем. А він говорить, що "сильна держава" і особиста свобода мало сумісні (тим, хто сумнівається - велкам, почитайте історію). Тому маю велике сподівання, що здолавши москальського імперського монстра, ми зможемо поставити на місце і власних царьків на чолі з недофюрером Зе. І в новій Україні держави буде все менше, а свободи все більше.

Тож що я відстоюю, спитають "патріоти"? Мій ідеал - куркульська вольниця, демократія озброєних вільних власників, мотивованих захищати свої сім'ї, домівки, землі та бізнес. І від своєї держави в тому числі. І саме це, а не різні державницькі чи ідеологічні фантоми, лежить в основі мого світогляду.

19.01.2025