ЖИТТЯ ПЕРЕВЕРТНЯ

Ганс Шверте народився в ганноверському місті Хільдесхайм в 1910 р. Навчався на літературознавця, але нацисти вважали його неблагонадійним, тому Шверте довелося перервати навчання і влаштуватися продавцем у книгарню. У роки війни був призваний на Східний фронт.

Після краху Рейху Шверте, який вижив, повернувся до вивчення літератури. Відучившись у Гамбурзі та Ерлангені, він у 1948 р. отримав кандтдатський ступінь за дисертацію про концепцію часу у творчості австрійського поета Райнера Марії Рільке. Ще через 10 років Шверте отримав доктора за роботу «Фауст і фаустівське – розділ з німецької ідеології».

Протягом 1960-х років він брав активну участь у критичному опрацюванні нацистського минулого, коли німецькі інтелектуали знімали завісу мовчання з періоду «Третього Рейху». У 1965 р. Шверте став професором та очолив кафедру сучасної німецької літератури в Аахенському університеті. У 1970 р. на виборах ректора він як «прогресивний» кандидат від студентів та молодших наукових співробітників переміг кандидата від «консерваторів» та очолював університет у наступні три роки. На цій посаді у нього склалися добросерді стосунки з лівими студентськими рухами та соціал-демократами.

Після звільнення з посади ректора Шверте налагоджував відносини між західнонімецькими університетами та академічним світом Бельгії та Нідерландів. Вінцем його кар'єри став Федеральний хрест за заслуги 1-го ступеня.

У 1992 р. американський літературознавець Ерл Джеффрі Річардс випадково виявив, що редактор есесівського журналу періоду Другої світової «Weltliteratur» Ганс Шнайдер напрочуд схожий на молодого Ганса Шверте. Академічні інституції Німеччини проігнорували відкриття Річардса, але незабаром взялися за справу студенти та голландські журналісти.

У квітні 1995 р. за день до того, як на голландському телебаченні мав вийти викривальний репортаж, Ганс Шверте зізнався, що насправді він і є той самий Ганс Шнайдер. Він народився в Кенігсберзі у 1909 р., у 1933 р. вступив до СА, а у 1937 р. – до СС та НСДАП. Ще в 1935 р. Шнайдер отримав докторський ступінь за дисертацію про переклади Тургенєва німецькою мовою.

У роки війни Шнайдер у званні гауптштурмфюрера СС і співробітника «Аненербе» завідував «синхронізацією» бельгійських та голландських університетів з академічними стандартами «Третього Рейху» (примітно, що через 40 років він займатиметься фактично тим самим, тільки вже від імені демократичної ФРН). Кінцевою метою було знищення бельгійської та нідерландської національних ідентичностей на користь єдиного «німецького світу». На своїй посаді Шнайдер також відповідав за вилучення медичного обладнання з університетів, яке потім йшло до концтабору Дахау та використовувалося для дослідів над людьми. За службу він був нагороджений Хрестом військових заслуг 2-го ступеня.

Навесні 1945 р. Шнайдер у хаосі краху Рейху змінив документи, звів есесівське татуювання і став Гансом Шверте. Наступного року його дружина офіційно оголосила, що Ганс Шнайдер загинув у битві за Берлін, а ще через рік вийшла заміж за двоюрідного брата свого загиблого чоловіка - Ганса Шверте. Так Шнайдер/Шверте став новим чоловіком своєї «вдови» і вітчимом для своєї дитини. Почалося нове життя.

Після викриття у Шнайдера/Шверте відібрали Федеральний хрест, позбавили професорського звання (але залишили докторське) та зобов'язали повернути всю пенсію, яку той отримав за два десятки років.

Аж до смерті 1999 р. Шнайдер/Шверте стверджував, ніби «нічого не знав» про злочини режиму, займався суто академічною роботою і взагалі «сам себе денацифікував». Викриття колишнього есесівця запустило новий виток дискусій про інституційну спадщину диктатури, оскільки з'ясувалося, що більшість колег Шнайдера/Шверте чудово знали про його минуле, але воліли мовчати.

Ще одним предметом дискусій стали роздуми про те, ким все ж таки був Шнайдер/Шверте - безпринципним опортуністом, якому було все одно, за якого режиму робити академічну кар'єру, або, навпаки - "типовим німцем", який спочатку був щирим нацистом, а потім з такою самою щирістю став переконаним демократом.

06.09.2023