Для того, аби не захлинутися і не підчепити якусь заразу в нечистих потоках інформації, людині необхідно бачити цілісну картину того, що відбувається у світі. Не як рибка з акваріуму, яка бачить окремі рухи різних частин обличчя, а саме структуру і логіку подій, інтереси, що ними рухають, і механізми влади, які приймають ті чи інші рішення.
Це як розуміння літер для можливості читання тексту чи нот для читання музики. Структурність сприйняття того, що відбувається, не гарантуючи захисту від помилок, надійно захищає від дрімучого ідіотизму в оцінках новин і головне - від маніпуляції нашою думкою.
Реакціонер - це той, чия поведінка будується на найбільш примітивній та предбачуваній тій чи іншій реакції на той чи інший тип подразника. На рівні рухів дощового черв'яка чи його половинок. Тому викликаючи ті або інші зовнішні подразники, нами так легко маніпулювати. Майбутнє належить нашій непередбачуваності як головному продукту рефлексії.
До чого це? До того, яким примарним виявляється те, що ми вважаємо власними переконаннями, коли хвиля реальності неочікувано (завжди неочікувано) накриває берег нашого комфорту, зі всіма його пісчаними замками. Як негайно ми «прозріваємо» і починаємо проклинати все, що кілька хвилин тому захищали.
25.08.2025
Немає коментарів:
Дописати коментар