Політики кажуть те, що вважають за потрібне. Історики – те, що потрібно політикам. Але якщо вірити старим пісням, Оуен ап Мердок, найславетніший з магів, повернув феям чарівну силу, подаровану колись його предкам, і не лише за себе, а й за нащадків своїх відмовився від уміння чаклувати, попросивши натомість одне: повернути до життя Ллевеліна Великого.
І голова останнього з Королів незалежного Уельсу, зникнувши з жердини, що стирчала посеред ворожого Лондона, чудесно з'єдналася з тілом, похованим у горах Гвента. І ожив Король. Але не поспішив повертатися до народу, що смирився. "Ні, - сказав. - Живіть, як зможете. Я ж повернуся лише тоді, коли вже не християни, але нечестиві варвари осквернять наші луки". І сказавши так, пішов у туман.
Чи було так? Чи не було? Кажуть всяке. Але барди - а Уельс нині єдиний край, дорогами якого ще блукають вони, награючи на стародавніх лірах - стверджують, що вперше пісня ця заспівана очевидцями, і з того часу до неї не було додано жодного слова...
16.05.2025
Немає коментарів:
Дописати коментар