Сьогодні чергові роковини Чорнобильської трагедії – вони стали знаковою подією для пізнього СРСР і навіки змінили всю техноцивілізацію.
Мине ще кілька років і тим страшним подіям стукне сороковник. Напевно, тільки тоді, а може ще через 10-20 років, ми зможемо оцінити їхні справжні масштаби. Адже саме з вибуху реакторів та уранового феєрверку, з «біороботів» у свинцевих скафандрах, іржавого лісу та примарної Прип'яті розпочалася нинішня похмура епоха кіберпанку.
Чорнобиль показав, як невелика за початковими масштабами техногенна аварія може розроститися до жахливих масштабів: випалити радіацією величезну територію, отруїти дощі по всій Європі, променевою хворобою пронизати покоління людей. Заодно показати недолугість бюрократичної системи, покликаної берегти загальну спадщину.
Сама система не впала під нещадними ударами електронів - як завжди, вона підставила під них живу плоть своїх підданих. Зібрані з усієї країни, ліквідатори ціною свого здоров'я та життів змогли запечатати в бетонну гробницю демона, що ненадовго вирвався. Щоб ще десятки років боротися з його прокляттям.
Чорнобиль став ударом не лише для радянської, а й для глобальної атомної енергетики, навіки нависнувши над нею тінню підозри. «Мирний атом» залишається одним з найбезпечніших і найчистіших способів виробництва електроенергії. Але тут як з авіакатастрофами – вони трапляються рідко, але їх обговорюють. Адже навіть мізерний відсоток аварій на АЕС призводить до набагато страшніших наслідків, ніж пожежа на ТЕС чи зламаний вітряк.
Улюблена тема – реперні точки історії, що безповоротно змінюють долі світу. Після Чорнобиля шляхи головних підкорювачів атома різко розійшлися. Хтось почав продовжувати його використання, хтось почав закривати реактори. Днями Німеччина остаточно позбулася АЕС. Натомість Франція досі має їх більше, ніж росія та Україна разом узяті.
Ставлення до атома може змінитися з відкриттям керованого термоядерного синтезу. Я вже писав про проекти футуристичних автомобілів і літаків з реактором замість двигуна, легко уявити і комп'ютери, і цілі міста, що працюють і живуть завдяки розщепленню ізотопів.
Це стане можливим лише якщо нові покоління техноцивілізації однозначно і твердо запам'ятають уроки Чорнобиля і увічнять його: у камені, сталі, власній пам'яті.
26.04.2023
Немає коментарів:
Дописати коментар